Як запобігти обману?

Пам’ятка для батьків

1.       Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.

2.       Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.

3.       Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.

4.       Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди. При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б, щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними стараннями можна було б змінити ситуацію. Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації.

5.       Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з’явилися, отже для цього є підстави.

6.       Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття.

7.       Поступово, але не ухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.

8.       Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що вона не одна у світі, що кожний вчинок має свій відголос – позитивний й негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє. Дайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою».

9.       Карайте дитину, залишаючи без хорошого, а не робіть їй погано.

10.   Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік малюка ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину. Адже, даючи маху, дитина думає перш за все, що на неї чекає невідворотне і строге покарання. Відчуття самозбереження і бажання уникнути стає визначальним чинником в поведінці. І тут до брехні – один крок.

11.   Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це  стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути. Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає дитині відповісти так само весело.

12.   Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь. Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка, але змістіть акцент на момент істини – на те, що ви пишаєтесь тим, що ваш малюк росте чесною людиною.

13.   Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: ваша дитина – це до великої міри ваш відбиток. Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді, коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна брехня. Наприклад: «Підійди, будь ласка, до телефону і відповідай, що мами вдома немає», - кажете ви і закладаєте цим фундамент для майбутньої брехні.

14.   Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансу дати їй це відчути. Повторюйте частіше ці заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! навіть якщо дитина вчинила щось погане, все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі малюка упевненість, що попри здійснені ним помилки, що він все одно улюблений і дорогий вам, що ви засуджуєте його вчинок, а не особистість загалом.

Для батьків

Для батьків

Шановні батьки! Пам'ятайте, що ваша сім'я — найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім'ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури.

Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім'ї.  Отож:

•  Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.

•  Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім'ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги. Пам'ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!

• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Дитина дуже спостережлива і допитлива, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини. Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері — із діями батька. Згадаймо народну мудрість: «Якщо батько каже «так», а мати — «сяк» - росте дитина як будяк!».

• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Дітям властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас.

Успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.

•    Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами.

Пам'ятайте: тільки повагою до особистості можемо навчити її шанувати інших.

•  Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім'ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов'язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.

Притча про те, як ніколи не ображатись: “Мішок картоплі”

Притча про те, як ніколи не ображатись:

 “Мішок картоплі”

Учень запитав вчителя:
– Ти такий мудрий. Ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи і мені бути таким.

Учитель погодився і попросив учня принести картоплю і прозорий пакет.
– Якщо ти на кого-небудь розсердишся і затаїш образу, – сказав учитель, – то візьми картоплину. З одного її боку напиши своє ім’я, з іншого ім’я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплину в пакет.
– І це все? – здивовано запитав учень.
– Ні, – відповів учитель. Ти повинен завжди цей мішок носити з собою. І кожного разу, коли на кого-небудь образишся, додавати в нього картоплю.

Учень погодився.

Пройшов певний час. Пакет учня поповнився ще кількома картоплинами і став уже досить важким. Його дуже незручно було носити з собою.
До того ж та картопля, яку він поклав на початку, почала псуватися. Вона покрилась слизьким гидким нальотом, деяка проросла, а деяка зацвіла і стала видавати різкий неприємний запах.

Учень прийшов до вчителя і сказав:
– Це ж неможливо носити з собою. По-перше, пакет занадто важкий, а по-друге, картопля зіпсувалася. Запропонуй що-небудь інше.

Але вчитель відповів:
– Те ж саме відбувається і в тебе в душі. Коли ти на кого-небудь злишся, ображаєшся, то у тебе в душі з’являється важкий камінь. Просто ти це відразу не помічаєш.
Потім каміння стає більшим.
Вчинки перетворюються на звички, звички – в характер, який породжує смердючі пороки.
Цей тягар краще забути, адже він занадто важкий, щоб носити його постійно з собою.

Я дав тобі можливість поспостерігати за цим процесом.

Кожен раз, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей камінь.

Ми самі породжуємо свої пороки.

Навіщо носити мішок гнилої картоплі у своїй душі.

Як навчитись контролювати власні емоції

Емоції — це те, що робить нас людьми. Однак, використовувати їх потрібно з розумом, щоб вони не зруйнували все те, до чого ви йшли так довго.

Якщо вам важко контролювати свої емоції, ознайомтесь із цим списком, який допоможе віднайти рівновагу.

Зберігайте баланс

Регулюйте градус своїх емоцій так само, як температуру на термостаті. Можливо, вам занадто жарко, чи холодно, а, може, якраз комфортно? Це стосується як хороших, так і поганих емоцій.

Якщо ви занадто збуджені, це може бути недоречно в певній ситуації, так само, як і надмірна агресивність або депресивна поведінка.

Люди, які вміють контролювати свої емоції, весь час намагаються зберігати баланс, уникаючи дисгармонії в стані душі.

Зупиніться та подумайте

Якщо ви відчуваєте, що ваші емоції просто закипають, почекайте та подумайте. Замість того, щоб негайно відреагувати на ситуацію, подумайте про те, як ви можете її вирішити. Якщо настане момент, коли ви відчуєте, що втрачаєте контроль, тоді зробіть крок назад і сфокусуйтесь на чомусь іншому. А все тому, що пізніше ви можете пошкодувати про зроблене чи сказане. Замість того, щоб почуватись переповненими емоціями, заспокойтесь та подумайте про якусь одну річ. Така вправа допоможе вам відновити спокій та реагувати на подій тактовно.

Уникайте емоційного перевантаження

Емоційне перевантаження — це той стан, коли певний тип емоцій (щастя, радість, гнів, сум) повністю захоплює вас. Він зазвичай супроводжується такими фізичними реакціями, як прискорене серцебиття, дихання, тремтіння колін, пітливість, нудота. Це ознаки того, що ви емоційно переобтяжені. Тому вам потрібно обробляти інформацію по частинах, щоб поступово прийти в себе.

Практикуйте глибоке дихання

Коли організм починає реагувати на емоційні перевантаження, то подає в серце та різні м'язи тіла дивні сигнали, в результаті чого ви почуваєтесь напруженими. Щоб уникнути такого стану, потрібно навчитись глибоко дихати.

Завдяки цьому в мозок потрапляє більше кисню, і це допомагає розслабитись.

Просто припиніть робити те, чим ви займались, заплющіть очі і виконайте таку вправу: повільно вдихніть повітря через ніс (це має тривати не більше 5 секунд); затримайте дихання ще протягом 2, а потім повільно видихніть через рот (знову протягом 5 секунд). Повторіть цю вправу приблизно 10 разів.

Уникайте емоційних компаній

Весело спостерігати, як люди можуть легко передати свої емоції іншим. Саме тому потрібно уникати тих, які постійно акцентують увагу на негативі. В такій ситуації є велика ймовірність того, що ці емоції "перекинуться" й на вас.

Якщо ви хочете перебувати в гармонії, тоді вам також варто уникати надмірно емоційних компаній. Драми у вашому житті має бути не надто багато.

Думайте про рішення, а не про проблему

Негативна реакція на складну ситуацію — одна із найбільш поширених проблем, пов'язаних з емоціями.

Почуватись злим чи сумувати — це нормально для людей, але не зовсім правильно, тому що сама собою проблема не вирішиться.

Завжди старайтесь збалансовано підходити до всього та намагайтесь бути більш реалістичними при оцінці ситуації.

Не можна зупинятися на роздумах про проблему, потрібно використовувати час для продумування плану наступних дій.

Складіть список можливих рішень, будьте винахідливі і креативні. Під час роботи емоції відійдуть на задній план, а ви вийдете з ситуації переможцем.

Іноді прояв почуттів абсолютно недоречний, заважає мислити тверезо і призводить до помилок. Ви не можете (і не повинні!) стримувати себе від переживання тих чи інших емоцій, але проявляти і висловлювати це потрібно в правильний час і в правильному місці.

Для батьків

Дітям це важливо чути.

Це нормально злитися. Я допоможу тобі заспокоїтися.
Це нормально сумувати. Я посиджу з тобою поруч.
Це нормально почувати себе розчарованим. Я це теж відчувала.
Це нормально.
Мені подобається, який ти.
Ти важливий для мене.
Я слухаю.
Я тут.
Ти не зобов'язаний робити мене щасливою.
Ти більше, ніж твої емоції, тому що вони пройдуть.
Я можу впоратися з емоціями, незалежно від того, наскільки вони великі.
Я хочу дивитися, як ти граєшся.
Звичайно, я приєднаюся до тебе.
Давай я полежу з тобою.
Ти змушуєш мене посміхатися.
Я вірю в тебе.
Я довіряю тобі.
Ти можеш впоратися з цим.
Ти неідеальний, і я теж, але наша любов досконала.
Дякую.
Я пишаюся тобою.
Я щаслива, що ти тут.
Це нормально, робити помилки.
Не поспішай.
Ти сильний.
Я пишаюся, що я твоя мама.
Ти сміливий.
Я прощаю тебе.
Я думаю про тебе.
Я сумувала за тобою.
Це нормально, що ти передумав.
Це нормально — просити про допомогу.
Я чую тебе.
Я бачу тебе.
Пробач мене.
Ти робиш моє життя кращим.
Ти здібна дитина.
Ти гідний.
Ти дуже багато означаєш для мене.
Я люблю тебе!

Лише деякі діти чують це у своєму дитинстві. Як правило, все відбувається рівно навпаки. А з наслідками люди мучаться усе життя. З нашим досвідом роботи з тисячами тривожних, недовірливих, підозрілих людей, можна сказати однозначно — усе йде з дитинства.